Адвокати просять міліцію і прокуратуру не саджати за грати хворих і згадати про свої прямі обов'язки.
31 березня о 10.00 в ІА «Укрінформ» за адресою вул. Б. Хмельницького, 8/16, Київ відбулася підсумкова прес-конференція Всеукраїнської мережі правової допомоги людям з ВІЛ та наркозалежним Харківської правозахисної групи.
Команда адвокатів Всеукраїнської мережі правової допомоги людям з ВІЛ та наркозалежним три роки захищала права хворих на ВІЛ та наркозалежних. За цей час до юристів Мережі звернулося понад 6000 осіб по всій Україні, більше половини яких ВІЛ-інфіковані. 400 разів адвокати представляли клієнтів Мережі в судах, в тому числі, по 7 заяв до Європейського суду з прав людини. Минулого року тільки в 20 справах суди виправдали за сфабрикованими міліцією епізодами або повернули матеріали в прокуратуру.
Незважаючи на такі рішення, міліція продовжує провокувати злочини по збуту наркотиків, підкидати їх, фабрикувати докази. Прокуратура підтримує ці справи в судах. При цьому жертвами стають люди, не пов'язані з наркотиками, хворі, які відмовилися від вуличних наркотиків і перейшли на замісну терапію, і,навіть,лікарі.
Один з показових випадків стався у Дніпропетровській області за обвинуваченням лікаря-нарколога. Суд вже втретє повернув матеріали прокуратурі через відсутність переконливих доказів, але прокуратура наполягає на обвинуваченні, а міліція не закриває кримінальну справу.
Адвокат Всеукраїнської мережі правової допомоги людям з ВІЛ та наркозалежним в Дніпропетровську Олег Несінов, який захищає лікаря, каже:
«Це вже не перший випадок, коли міліція хоче посадити за ґрати лікаря, який допомагає хворим вилікуватися і жити нормальним життям. Проводяться незаплановані перевірки, лікарів намагаються зловити на формальних упущеннях. В даному випадку, вони ще й обманом змусили підписати визнання своєї провини, і суд визнав цей факт. Міліції та прокуратурі це потрібно для поліпшення показників. Відносно наркозалежних вони і зовсім не церемоняться».
Також Олегу Несінову вдалося домогтися звільнення свого клієнта прямо в залі суду. Чоловіка незаконно звинувачували у збуті наркотиків, використавши для цього «липових» свідків, і понятих, яких не було на місці затримання. А крім того, домогтися пом'якшення покарання для жінки, на 4 стадії ВІЛ. Тільки з формальних причин її хотіли позбавити волі, забувши застосувати амністію, хоча підсудна ніяких злочинів, крім нанесення смертельної шкоди власному здоров'ю, не вчинила.
«Ігнорування стану підсудного і засудженого, — підтвердив адвокат Всеукраїнської мережі правової допомоги людям з ВІЛ та наркозалежним в Херсоні Володимир Куценко, — саме по собі є серйозним діагнозом для українського суспільства. Бажання суддів і правоохоронців покарати людину, можуть повністю перекреслити життя людини. Вони весь час забувають, що хоча винний і повинен відбувати покарання, але він має право і на лікування. Вбивати і калічити людей незаконно, навіть якщо не враховувати питання гуманності такого підходу».
У практиці Володимира Куценка ціла серія справ, за якими він домігся дострокового звільнення смертельно хворих людей, дав їм змогу провести останні дні в колі близьких. Ці засуджені, зазначає адвокат, вже нікому не могли заподіяти шкоди, в колоніях характеризувалися позитивно, однак суди відмовляли у звільненні. Дійшло до того, що один з херсонських суддів вирішив взяти під варту підсудного тільки за те, що в той момент не з'явився в суд, оскільки проходив лікування від наркоманії – його притягували до кримінальної відповідальності, оскільки він був наркозалежним. Якби не втручання Володимира Куценка, чоловік міг би замість лікарняного ліжка опинитися за гратами. А там би його навряд чи вилікували.
При цьому, зазначили юристи, нерідко людям відмовляють у медичній допомозі не тільки в тюрмах, а й у лікарнях. Кожен шостий, який звернувся до Мережі правової допомоги людям з ВІЛ та наркозалежним, повідомив — йому відмовили в наданні медичної допомоги.
«Нерідко, — повідомив адвокат Всеукраїнської мережі правової допомоги людям з ВІЛ та наркозалежним» Ігор Скалько, — це відбувається через те, що лікарі самі знаходяться у владі стереотипів. У цьому випадку роз'яснювальна бесіда з медперсоналом дає кращий результат, ніж звернення до суду».
Одним з досягнень Ігоря Скалька в Миколаєві стало отримання дозволу для хворих на наркоманію на отримання замісної терапії на дому. Законодавство не забороняє таку форму реабілітації, однак функціонери від охорони здоров'я нерідко не дозволяють видавати метадон на руки, вважаючи, що таким чином почнеться його неконтрольований прийом. У цьому випадку всі хворі, які стоять на ЗПТ, незалежно від свого стану здоров'я, зобов'язані щоденно, стояти в лікарняних чергах, не маючи змоги ані знайти роботу, ані провести час з родиною, ані соціалізуватися будь-яким іншим засобом. Ігор Скалько домігся отримання дозволу отримувати хворим препарати на руки на 10 днів, і практика показала — це не веде до розповсюдження виданих препаратів, хворі почуваються впевненіше в суспільстві. Після цього, шляхом Миколаєва пішли Харків та Чернівці.
«Необхідно, — зазначає головний експерт Мережі правової допомоги людям з ВІЛ та наркозалежним Геннадйі Токарев, — щоб успішна практика нашої групи адвокатів була поширена на всю країну. Ми повинні розуміти, що європейський шлях України – це, насамперед, дотримання прав людини, а не можна дотримуватися прав тільки однієї групи осіб, а інших — ігнорувати. Тим більше, коли ці інші — найбільш дискриміновані, хворі люди ».
Саме тому учасники Всеукраїнської мережі правової допомоги людям з ВІЛ та наркозалежним підключилися до громадської ініціативи по зміні розмірів нарковмісних речовин, за зберігання та збут яких настає кримінальна відповідальність. Проект змін застряг на етапі узгодження з Генеральною Прокуратурою та МВС. Інформації про прийняття змін немає.
Учасники прес-конференції кажуть, що поки не зміниться ставлення прокуратури, міліції, інших державних органів до людей з ВІЛ та наркозалежних, машина держави будуть працювати на їх знищення. Кожна з її жертв — чиясь дитина, батько або мати, чоловік, брат або сестра. Адвокати можуть допомогти звільнити з ув'язнення, зняти обвинувачення, компенсувати порушення прав, але відновити зруйновані долі, повернути вже втрачене здоров'я вже ніхто не зможе.
Детальніше про судову практику Всеукраїнської мережі правової допомоги людям з ВІЛ та наркозалежним Харківської правозахисної групи на сайті http://www.ulaf.net.ua/index.php
Проект здійснюється за підтримки Міжнародного фонду «Відродження»
Підготувала Марина Ніколаєва
